.JPG)
Україна в системі міжнародних відносин в першій половині 19 ст Відеопрезентація wym-1585043573852
Методичні та психологічні рекомендації
При підготовці до ЗНО звертаю вашу увагу на наступне:
1. Відповідайте на завдання тільки після того, як Ви уважнопрочиталитазрозумілийого зміст.
2. Якщо Ви невпевнені у своєму варіанті відповіді, поміркуйте над іншими запропонованими варіантами, спів ставляючи їх зі змістом завдання. Можливо інші історичні знання дозволять виключити неправильні, на Вашу думку, відповіді та допоможуть прийняти остаточне рішення. Використовуйте навіть часткову інформацію на користь Вашого вибору. Оскільки завдання мають чотири варіанти відповіді, то ймовірність вгадати правильну становить 25%. Ця ймовірність зростає, якщо один із варіантів Ви вже без сумнівів виключили як неправильний.
Таким чином, намагайтеся виконати всі завдання тесту!
1. Звертайте увагу на те, що зміст тесту передбачає наявність підказки змістом одного завдання для іншого.
2. Як під час підготовки до ЗНО, так і під час проходження тестування Ви часто зустрічатиметеся із різноманітнимималюнками, фотографіями, пропагандистськими плакатамирізних епох. Важливо пам’ятати, вони є не лише ілюстраціями до завдань. Вони також є самостійними джерелами, які надають необхідну інформацію для виконання тестового завдання. Тому важливо користуватися правильним підходом до їх дослідження та аналізу. Отже, своєрідним алгоритмом (послідовність кроків) аналізу подібних джерел є відповіді на такі запитання:
· Що від Вас вимагається визначити за джерелом (персонаж, подія, рік події, суть, зміст тощо)?
· Які персонажі, предмети, речі, зображені на фото чи плакаті, пов’язані зі змістом самого тестового завдання?
· Чи є на фото чи плакаті якась текстова інформація, що дозволяє виконати завдання?
Відповівши на ці запитання та узагальнивши всі максимально можливі ознаки візуального джерела та інформацію з нього, оберіть один із запропонованих варіантів відповіді на завдання.
1. Серед інших візуальних джерел, що використовуються у завданнях ЗНО з історії України, єкарикатура. Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак, слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується намальована карикатура. Тому використання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Послідовно відповідайте на такі запитання:
1)Чи упізнаєте Ви персонажів, предмети, речі, відображені на карикатурі? 2) Якій події чи якому явищу присвячена карикатура? 3) Яке ставлення до персонажів, позитивне чи негативне, відображає карикатура? 4) Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ подає малюнок? 5) Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити? 6) Що Вам ще відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
Узагальніть отриману інформацію та оберіть із запропонованих варіантів відповідей той, що суперечить Вашим узагальненням.
1. Серед візуальних джерел, що використовуються у завданнях ЗНО з історії, Ви зустрінетеся також і зкартосхемами. Алгоритмом виконання можуть бути наступні кроки.
Перший.Визначаємо та узагальнюємо подану на картосхемі інформацію з позиції поставленого до неї запитання.
Другий. Встановлюємо відповідність отриманої інформації з картосхеми із кожним запропонованим варіантом відповідей.
1. Аналітичного ставлення до себе потребують завдання тесту на опрацюваннявербальних, текстових джерел. Це найбільш звичний для Вас вид історичного матеріалу. Як правило, в тестах використовуються уривки (фрагменти) із таких видів текстових джерел: погляд очевидця, свідчення учасника подій, газетне повідомлення, погляд історика-дослідника, офіційний документ. Пам’ятайте, завдання, які супроводжуються вказаними джерелами, як правило, вимагають:
·атрибуцію самого джерела( наприклад,«Прочитайте уривок з історичного джерела та укажіть його назву»тощо);
·атрибуцію подій, про яку йдеться в джерелі (наприклад, «Про яку подію йдеться в уривку з історичного джерела?»тощо);
·атрибуцію факту, про який йдеться в джерелі (наприклад,«Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?»тощо).
Алгоритмом виконання завдань на аналіз історичного джерела можуть бути наступні кроки:
-Уважно прочитайте запитання до запропонованого тексту та варіанти відповідей на нього.
-З’ясуйте, що потрібно ідентифікувати: саме джерело, описану у ньому подію чи рік, коли вона відбулася, персонаж тощо.
-У тексті джерела знайдіть слова, висловлювання (ключові слова), які дадуть можливість упізнати предмет ідентифікації. Проаналізуйте їх та узагальніть.
-Оберіть запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам. Зверніть увагу, що як правило, в тексті джерела наведено не одне, а кілька ключових слів- маркерів, що дозволяють чітко визначити предмет ідентиф
wym-1573145493949 презентації по історії 6 клас
Тести ЗНО онлайн з предмета «Історія України»
wym-1573144862745 презентації по історії 6 клас
Таблиця : Найдавніші люди на території України (файловий архів)
Готуючи дітей до ЗНО,я прийшла до висновку,що найкраще запам’ятовується,те що систематизоване і представлено в таблиці або в схемі. На уроках часто використовую роботу по складанні таблиці. Під час вивчення теми «Стародавня історія України учні складають наступну таблицю,а в 10-11 класі я її використовую під час повторення і підготовки до ЗНО
СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРПрезентація візуальних джерел ЗНО 2017 року wym-1477671672607
Довідник для підготовки до ЗНО 2017 рокуавтор Савченко М.М. wym-1477671846714
Презентація Історичні персоналії ЗНО 2017 року wym-1477665378685
Для підготовки до ЗНО раджу звернутись до наступних джерел:
"Історія Украни комплексне видання" 2014 рік під редакцією Власова В.С. 
посібник " Історія України в таблицях і схемах" автори Ісакова Н.П.,Кропивко О.М.,Паламарчук Н.І. (файловий архів)
Наочний посібник Всесвітня історія 8-9 клас О.В.Гісем,О.О.Мартинюк 
wym-1453461161455
Наочний посібник Всесвітня історія 10-11 клас автор О.В.Гісем,О.О.Мартинюк
wym-1453461415994 
Наочний посібник всесвітня історія
wym-1453484400596
7 клас. Історія середніх віків. Універсальний навчальний комплекс wym-1477582812809
Історія України в таблицях. 7-9 кл.
Наочний Довідник. Всесвітня історія 6-7
Таблиця: Українські Гетьмани часів Руїни та їх зовнішньо-політична діяльність. (файловий архів )
| Дата | Гетьмани | Внутрішня політика | Зовнішня політика | Угоди |
| 1657- 1659 | Іван Виговський | Iван Виговський прагнув задовольнити перед усім інтереси старшинської верхівки та української покозаченої шляхти. Щедрі да рунки земельних наділів і привілеїв можновладцям спричинили невдоволення неза можного козацтва й селянства. В 1659 році спалахнуло повстання проти Виговського | Після повстання Пушкаря та Барабаша,яке підтримувала Росія пішов на союз з Польщею Найважливіша битва відбулася 28 червня 1659 р. в районі с. Соснівки під Коното пом. Вона закінчилася поразкою московського війська. | 6 вересня 1658 р. Гадяцькі пункти. Згідно з ними Україна, Польща й Литва утворювали федерацію трьох самостійних держав, об’єднаних лише спіль- но обраним королем. Україна в межах Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств отриму- вала незалежність як Велике князівство Руське. Найвища законодавча влада у Великому князів- стві Руському мала належати депутатам від усіх зе- мель, а виконавча – зосереджуватися в руках гетьмана, який обирався б довічно й затверджувався королем. Православна церква мусила мати такі самі права, як і римо-католицька. Передбачалося ство- рення двох університетів, причому один із них отри- мував статус академії (Києво-Могилянська ака- демія), а також колегіумів, гімназій, різних шкіл i друкарень. Оголошувалася цілковита свобода слова й друку |
| 1659 1663 | Юрій Хмельницький | Орієнтувався на Москву.В 1660 році здійснив похід на Західну Україну. Основні події кампанії відбулися в районі Чуднова на Волині. Вони закінчилися роз- громом поляками російських військ, капітуляцією гетьмана Ю. Хмельницького й підписанням 7 жовт- ня 1660 р. Слободищенського трактату. | За Переяславським Договором 1659 року московські воєводи одержували право прибути із залогами не тільки до Києва, а й до Переяслава, Нiжина, Чернiгова, Брацлава та Уманi. Гетьманському урядові заборонялося вести самостійну зовнішню політику. Заборонялося без царського дозволу переоби рати гетьмана, а також оголошува- ти війну або посилати полки на допомогу сусіднім державам. Гетьман втрачав право при значати і звільняти генеральну старшину та полковників. 7 жовтня 1660 р. Слободищенського трактату. Трактат розробляли на основі Гадяцького договору, однак текст його зазнав суттєвих змін. Українська держава згідно з ним ста вала тільки автономною частиною Речі Посполитої. | |
| 1663 1665 | Павло Тетеря | Похід на Лiвобережну Україну, що роз по чався восени 1663 р., був невдалим. На Правобережжі набирало розмаху антигеть манське та антипольське повстання, до яко го прилучилися запорожці й дехто з лівобережних полковників. За таких обставин у липні 1665 р. Тетеря втік до Польщі | Спираючись на підтримку Польщi, Пав ло Тетеря споді- вався поширити свою владу на Лівобережжя. | |
| 1667 | АНДРУСІВСЬКИЙ ДОГОВІР. Тим часом Московiя та Річ Посполита розпочали переговори. Закінчилися вони 30 січня 1667 р. в с. Андрусовi (поблизу Смо- ленська) підписанням перемир’я. За цим договором воєнні дії між Московією і Польщею припинялися. Встановлювалося пере мир’я на 13,5 років. Запорізь- ка Січ переходила під контроль обох держав. Під владою Московії залишалася Лівобережна Україна, їй поверта лися Сiверщина, Смоленщина та на два роки Київ. За Польщею закріплювалися землі Біло- русі й Правобережної України. | |||
| 1663-1668 | Iван Брюховецький (чорна Рада) | У 1665 р. Брю ховецький – перший з українських гетьманiв – поїхав до Москви «побачити пресвiтлi очі государя». Московські воєводи й залоги отримува ли право перебувати майже в усіх вели ких містах. Збирання податків покладалося на мос ковських воєвод, а збори цілком мали надходити до царської казни. Вибори гетьмана могли відбуватися лише з дозволу царя та за присутності царського представника. Гетьманський уряд було позбавлено права на проведення самостійної зовнішньої політики. | ||
| 1665- 1676 | Петро Дорошенко | Головний сенс своєї діяльності Петро Дорошенко вбачав у зміцненні влади на Правобережжі та пос- туповому об’єднанні всіх українських земель у межах однієї дер жави. | На початку 1668 р. на Старшинськiй радi в Чигиринi правобережний гетьман знову порушив питання про об’єднання Гетьманщини, цього разу пiд протекторатом Османської імперії. Таке саме рiшення ухвалила й рада на Ліво бережжі. | |
| 1672 | Польський уряд 18 жовтня 1672 р. уклав у Бучачi мирний договiр: Польща вiддавала Туреччинi все Подiльське воєводство з Кам’янцем; Брацлавщиною й Пiвденною Київщиною мав опікуватися П. Дорошенко пiд протекторатом Туреччини. У складi Польщi залишалися Галичина, Волинь та Пiвнiчна Київщина | |||
| 1669-1672 | ДЕМ’ЯН МНОГОГРІШНИЙ | Обраний гетьманом, Мно гогрішний намагався захищати державні інтереси Укра їни, прагнув об’єднати українські землі під однією гетьманською бу лавою.Виступаючи проти рішень Андру сiвського догово- ру, він домігся, щоб Київ з передмістями залишився у складі Лівобережної України. Одним з напрямів діяльності Многогрішного було зміцнення геть манської влади й поступове ослаблення ролі козацької старшини. Саме з цією метою й було створено наймане військо. | Переговори між московським урядом i Многогрішним завершилися укладенням Глу хiв ських статей. 9 березня 1669 р. на Генеральній раді в Глуховi Многогрiшного проголошено гетьманом Лівобережної України. | За Глухiвськими статтями (скла да лися з 27 пун ктів) московські воєводи лишалися тільки в п’яти містах, причому вони не мали пра ва втручати- ся у справи місцевого вряду вання; встановлювався козацький реєстр чисель ністю 30 тис.; гетьманові заборонялося вступати в зносини з іншими держа- вами; податки мала збирати тільки старшина. |
| 1672 1687 | Іван Самойлович | Характерною рисою 15-лiт- нього геть манування Iвана Самойловича було його прагнення створити аристократичну державу з міц- ною гетьманською владою. Самойлович припинив скликання Генеральної військової ради, а всі держав- нi справи вирішував зі Старшинською радою. Він обстоював інтереси старшини, сприяв розширенню їхніх землеволодінь. Усупереч намаганням старшини й Конотопським статтям, для забезпечення порядку в Гетьманщині він утримував наймане (компанійське та сердюцьке) військо, а з часом сформував ще кілька охочих полків. Як і деякі його попередники,прагнув закріпити спадковість гетьманської влади | У зовнішній політиці Самойлович орiєнтувався на Москву й вороже ставився до Польщi та Османської імперії, був противником мос ковсько-польської угоди на ос нові поділу України. Водночас прагнув порозуміння Мос ковської держави й Гетьманщини з Османською імперією і Кримом | Конотопські статті. 10 пунктів нової угоди доповнювали Глухiвськi статті й порівняно з ними ще більше обмежували владу гетьмана. |
| 1677 | Юрій Хмельницький | Навесні 1677 р. Юрiй Хмельницький із загонами турецького вiйська вирушив на Україну. Дії Хмель ниченка перешкоджали намiрам Самой ловича об’єднати обидва береги Днiпра пiд своєю булавою. Цент ром вiйськового протистояння двох гетьманiв стала колишня гетьманська столиця Чигирин | У 1677 р. вiдбувся перший чигиринський похiд 60–90-тисячного турецько-та тарсько-ногайського війська, який закінчився для них відступом. Другий похід 200-тисячної турецько-татарська армії під командуванням візира Кара-Мустафи відбувся в лип- ні 1678 р. Коли турецькі війська вдерлися до міста, пролунав вибух ,Чигирин був зруйнований. | |
| 1681 | БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР за яким кордон мiж Московською державою та Туреччиною встановлювався по Днiпру. Остання приєднувала до своїх володінь Південну Київщину, Брацлавщину та Західне Подiлля, а Московiя – Лiвобережну Україну й Київ. Протягом 20 рокiв територiя мiж Південним Бугом та Днiпром мала залишатися незаселеною. | |||
| 1686 | 6 травня 1686 p. мiж Польщею та Московiєю було укладено новий договір – «Вічний мир». За цим договором, який не передбачав обмежень у часі, Польща визнавала за Московським царством Лівобережну Україну з Чернiговом i Ста родубом та Запоріжжя Польща відмовлялася вiд зазіхань на Київ, за що отримувала відшкодування. Територія Брацлавщини та Півден- ної Київщини ставала нейтральною незаселеною зо- ною між двома державами. За Польщею визнавали Північну Київщину, Волинь i Галичину. Західне Поділля лишалося під владою Османської імперії, щоправда, недовго, бо 1699 р. також було при єднане до Польщi. |
Презентація
Українські Гетьмани часів Руїни та їх зовнішньо-політична
Ігор,Ольга,Святослав презентація wym-1569085234507
istorija_ukrainy.pdf
Руїна (схема гетьманування).docx
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50 - 80 рр.pptx
Коментарi